Хроніки репресій. В'язниця "Тюрма на Лонцького"

Хроніки репресій. музей-в'язниця "Тюрма на Лонцького" у Львові У в'язниці «на Лонцького» відбувалися й масові знищення в'язнів. На початку німецько-радянської війни наприкінці червня 1941 р., не маючи можливості евакуювати в'язнів із тюрем, НКВД від 23 червня почав їх розстрілювати. Протягом 23—28 червня 1941 р. у Львові було знищено близько 4000 осіб, з них у в'язниці № 1 (на Лонцького) — 1681 осіб, тобто 41% від усіх розстріляних в'язнів м. Львова. Окрім українців, серед розстріляних були й поляки та євреї, засуджені до виселення до ВТТ, а також в'язні, що підлягали звільненню. Частину тіл загиблих було поховано у трьох могилах у зовнішньому дворі в'язниці, іншу частину залишено у камерах. Після встановлення німецької влади було організовано ексгумацію тіл загиблих у в'язниці «на Лонцького». Протягом 30 червня — 1 липня було відкрито доступ до тюрми мешканцям міста в межах зовнішнього подвір'я для впізнання рідних. Тіла жертв, що не були упізнані та поховані рідними, поховали протягом 2—4 липня 1941 р. До цих робіт було примусово залучено єврейське населення міста. Більшість жертв поховано у спільній могилі на 83 полі Личаківського кладовища, 83 невідомих та 9 окремих — на 55 полі Янівського цвинтаря. У листопаді 1941 р. гестапо не вдалося захопити Дмитра Маївського (член Крайового Проводу ОУН). Він прибув до Львова з Києва для важливої зустрічі на одній з конспіративних квартир ОУН. Там гестапо влаштувало засідку, однак у сутичці Д. Маївський одного гестапівця <b>...</b>
Длительность: 23:25



Скриншоты к видео
Хроніки репресій. В'язниця "Тюрма на Лонцького"